- імунологічний
- [імунолоуг’і/чнией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
імунологічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
імунологічний — а, е. Стос. до імунітету, імунології. Імунологічна несумісність тканин. Імунологічні дослідження. •• Імунологі/чна недоста/тність вроджений або набутий дефект імунної системи … Український тлумачний словник
радіоімунологічний — а, е: •• Радіоімунологі/чні ме/тоди методи дослідження взаємодії антитіла з антигеном, при яких в один із компонентів вводять радіоактивне мічення … Український тлумачний словник
серологічний — а, е, спец. Стос. до серології. •• Серологі/чна діагно/стика те саме, що серодіагно/стика. Серологі/чні дослі/дження методи імунології, що вивчають специфічні властивості крові людини або тварин з метою виявлення антигенів або антитіл за… … Український тлумачний словник
грундімунітет — у, ч. Стан імунітету після первинної імунізації, що забезпечує високий імунологічний ефект у відповідь на повторне введення відповідного антигену … Український тлумачний словник
несумісність — ності, ж. Абстр. ім. до несумісний. •• Імунологі/чна несумі/сність генетично зумовлена різниця між антигенним складом клітин донора і реципієнта, що призводить до розвитку імунологічного конфлікту. Психологі/чна несумі/сність відмінність у… … Український тлумачний словник
Нейко, Евгений Михайлович — Евгений Михайлович Нейко укр. Євген Михайлович Нейко … Википедия
Ивано-Франковский национальный медицинский университет — (ИФНМУ) … Википедия
толерантність — ності, ж., книжн. 1) Властивість за знач. толерантний. || фарм. Здатність переносити великі дози отрут або ліків без шкоди для організму. •• Імунологі/чна толера/нтність специфічний стан організму, за якого втрачається здатність виробляти… … Український тлумачний словник